Приведення статуту у відповідність до нового закону

Звітність для ФОП
07.12.2017

Приведення статуту у відповідність до нового закону

Приведення статуту у відповідність до нового закону.

 

Шаблон статуту скачати тут:

Новий Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»

 

Правовий статус, порядок створення, діяльності та припинення, права та обов’язки учасників ТОВ та ТДВ станом на сьогодні регулюється Законом України «Про господарські товариства», який прийнятий 1991 року.

Вищезгаданий Закон вже давно не відповідає сучасним реаліям господарювання, залишаючи фактично неврегульованими безліч питань здійснення господарської діяльності у формі ТОВ та ТДВ.

6 лютого 2018 року Верховна Рада України схвалила у другому читанні і в цілому довгоочікуваний Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (надалі – Закон). Законопроект № 4666 підтримали 285 народних депутатів.

Закон містить положення суттєво відмінні та доволі прогресивні в порівнянні з тими, що закріпленні Законом України «Про господарські товариства».

Нововведення закону

Зокрема, відповідно до нового Закону, кількісний склад учасників товариства не буде обмежуватись. Законом вводяться нові поняття, такі як «корпоративний договір» та «безвідклична довіреність», а також інші положення, про які буде згадано нижче.

Відповідно до Закону, метою корпоративного договору є врегулювання відносин між учасниками товариства з питань, які виникають чи можуть виникнути під час реалізації такими учасниками своїх прав та обов’язків. На виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасника, який є стороною корпоративного договору, може видаватись безвідклична довіреність, яка підлягає нотаріальному посвідченню. Така довіреність є дійсною до виконання мети, для якої її було видано, і може бути скасована лише за згодою її представника або у випадках, які прямо передбачені цією довіреністю.

Ще однією новелою є договір про створення товариства. Метою цього договору є забезпечення виконання учасниками-засновниками всіх домовленостей досягнутих між ними до моменту створення товариства та його державної реєстрації.

Законом суттєво зменшується обов’язковий перелік відомостей, що зазначаються в статуті і, фактично, ці питання передаються на вирішення учасників-засновників. Більше не потрібно зазначати в статуті перелік учасників, їх персональні дані, розмір статутного капіталу, розмір часток учасників. Відомостями, які обов’язково повинні зазначатись в статуті є лише: 1) найменування товариства; 2) органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень; 3) порядок вступу до товариства та виходу з нього. Також зменшується строк на внесення вкладу учасниками товариства у зв’язку із створенням товариства з 1 року до 6 місяців, з дати державної реєстрації, якщо інше не передбачено статутом.

Щодо збільшення статутного капіталу, новий Закон передбачає таке збільшення шляхом внесення додаткових вкладів та без додаткових вкладів, за рахунок нерозподіленого прибутку товариства. При збільшені статутного капіталу без залучення додаткових вкладів склад учасників товариства та співвідношення їхніх часток у статутному капіталі не змінюється. У випадку збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів, таке збільшення може здійснюватися як учасниками товариства так і третіми особами. При чому учасники мають переважне право зробити додатковий вклад в межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до їх часток у статутному капіталі. Лише після реалізації всіма учасниками або відмови від реалізації свого переважного права, треті особи та учасники, які бажають здійснити додаткові вклади понад суму їх часток у статутному капіталі, можуть здійснити додаткові вклади в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками вкладів, які скористалися своїм переважним правом, якщо інше не передбачене статутом. Також передбачається можливість укладення договору про внесення додаткового вкладу, цей договір виконує роль певної гарантії для його сторін до моменту фактичного внесення вкладу і забезпечує виконання домовленостей між сторонами.

Важливі зміни

Варто зазначити, що положення щодо переважного права учасників товариства на придбання частки іншого учасника, в новому Законі прописані більш детально ніж в Законі України «Про господарські товариства», зокрема вказується, якщо жоден з учасників протягом 30 днів з дати отримання письмового повідомлення про намір учасника продати свою частку не повідомів письмово про свій намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник надав свою згоду на продаж такої частки на 31 день з дати отримання письмового повідомлення. Зазначається, що переважне право не застосовується у разі, якщо інший порядок визначено в статуті, якщо це передбачено корпоративним договором, а також у разі продажу частки на аукціоні.

Законом зменшено строк на звернення кредиторів до товариства у зв’язку з зменшенням статутного капіталу, цей строк тепер становить 30 днів і відраховується від моменту отримання письмового повідомлення кредитором.

Встановлюється новий порядок виходу учасника з товариства. У будь-який час без згоди інших учасників може вийти лише учасник, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків. Щодо учасника товариства, частка якого у статутному капіталі становить 50 або більше відсотків, то такий учасник може вийти з товариства за згодою інших  учасників товариства.

За новим Законом, як і за Законом України «Про господарські товариства», вищим органом товариства залишаються загальні збори учасників. Передбачається можливість створення наглядової ради, вперше цей інститут було запроваджено Законом України «Про акціонерні товариства». Наглядова рада в межах компетенції, визначеної статутом товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства. Наглядовій раді можуть бути делеговані повноваження загальних зборів учасників товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів. Щодо виконавчого органу товариства, зазначається, що він може бути одноосібним (директор) або колегіальним(рада директорів). Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.

Про загальні збори

Нормами нового закону передбачається можливість скликання загальних зборів учасників  з ініціативи виконавчого органу товариства, на вимогу наглядової ради та на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу.

Положеннями Закону закріплюється ряд рішень загальних зборів учасників, які мають прийматися одностайно (затвердження грошової оцінки негрошового вкладу, перерозподіл часток між учасниками товариства, створення інших органів товариства, прийняття рішення про придбання товариством частки учасника), які приймаються 3/4(внесення змін до статуту, зміна розміру статутного капіталу, прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання), та які приймаються більшістю голосів.

Закон закріплює норми, які визначають порядок участі у загальних зборах шляхом заочного голосування та прийняття рішення загальних зборів учасників шляхом опитування. При заочному голосуванні справжність підпису учасника товариства засвідчується нотаріально. Закон встановлює обмеження щодо рішень, які приймаються шляхом опитування, зокрема не можуть прийматись шляхом опитування рішення про внесення змін до статуту, про ліквідацію товариства, злиття, приєднання, виключення учасника з товариства та інші рішення визначені статтею 37 Закону. Для прийняття рішення шляхом опитування згода учасника з запропонованим рішенням має бути безумовною. Рішення, отримані від учасників товариства скріплюються, зберігаються разом та набувають статусу протоколу. Прийняття рішення шляхом опитування може здійснюватись із застосуванням засобів електронних комунікацій, визначених статутом. Це положення Закону є доволі прогресивним та може допомогти оперативно прийняти рішення учасниками.

Посадові особи і конфлікт інтересів

Крім цього, Закон містить визначення посадових осіб товариства, а також визначення того, що вважається конфліктом інтересів, що вважається значним правочином, а також правочином щодо якого є заінтересованість. Ці норми закону дозволяють здійснювати більш посилений контроль за виконавчим органом товариства та наглядовою радою (у разі створення). Також слід зазначити, що Закон тепер прямо передбачає можливість укладення цивільно-правового договору з виконавчим органом товариства.

Передбачається можливість укладення договору про припинення товариства, який визначатиме умови передачі майна, прав та обов’язків правонаступникам та інші умови припинення. Вбачається, що відповідно до Закону сторонами договору можуть бути лише товариства, які беруть участь у припиненні, тобто лише юридичні особи.

Джерело : https://dyvys.info/2018/02/20/kolonka-yurysta-shho-daye-novyj-zakon-pro-tovarystva-z-obmezhenoyu-ta-dodatkovoyu-vidpovidalnistyu/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.