• Зв'язатися з Нами?
  • +38 (096) 577 34 14
  • zvit-info@ukr.net
LOGO_60LOGO_60LOGO_60LOGO_60
  • Про Нас
  • Бухгалтерське обслуговування
  • Аудиторська діяльність
  • Юридичні послуги
  • Консультації юриста
  • Менеджмент
✕

Визначення розміру сплати внеску на інфраструктуру

  • Головна
  • Консультації юриста
  • Визначення розміру сплати внеску на інфраструктуру
Розвиток страхового ринку
15.02.2017
Як захистити бренд від недобросовісних конкурентів
15.02.2017

Всі міста розвиваються, і в них чим далі, тим більше новобудов. І у відповідності до чинного законодавства, кожен забудовник, окрім бажання побудувати нове житло, повинен мати бажання і виділити гроші на інфраструктуру міста. На практиці це означає що Забудовнику необхідно виділити певну суму грошей у казну міста. Далі – детальніше.

Формально, процедура називається пайова участь у будівництві інфраструктури міста. Регулюється вона частково законодавством, частково місцевими НПА. Основа виникає згідно ч.2 ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності“ (надалі – Закон):

 

«Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов’язаний взяти участь   у створенні   і   розвитку   інженерно-транспортної   та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.»

У місті Львові питання регулюється ухвалою ЛМР № 1697 від 03.04.2008 «Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова», надалі – Ухвала. В ухвалі зазначений порядок сплати, визначення розміру та інші питання сплати внеску на інфраструктуру. Однак, можна і не платити – на практиці часто виникають питання, коли забудовники знаходять інше застосування для грошей. Згідно п. 3.8. Ухвали  міська рада окремою ухвалою, враховуючи внесок юридичної та/або фізичної особи у соціально-економічний розвиток м.Львова, може за поданням та обгрунтуванням департаменту економічної політики і за погодженням з постійною комісією фінансів та планування бюджету і постійною комісією архітектури, містобудування та охорони історичного середовища повністю або частково звільняти інвестора (замовника забудовника) від сплати інвестиційного внеску.  Такі зарахування можна знайти на сайті ЛМР. Аналізуючи їх ,виходить що забудовники будували вулиці, передавали квартири, будували чи прибудовували приміщення «громадського призначення», підземний паркінг, або щось інше в бюджет міста. Формально, місцеві депутати винесли ці категорії у п.15. Ухвали :

 

«Внесок не сплачують інвестори (замовники, забудовники), які здійснюють:

1.5.1 будівництво (реконструкцію) об’єктів будь-якого призначення за кошти міського, державного та/або обласного бюджетів;

1.5.2 спорудження будівель житлового фонду соціального призначення;

1.5.3 будівництво житлових будинків на земельних ділянках, придбаних на аукціоні, організатором якого виступала Львівська міська рада, та за умови включення до ціни таких земельних ділянок вартості облаштування їх інженерними мережами;

1.5.4 будівництво (реконструкція) об’єктів, які будуються замість пошкоджених або зруйнованих внаслідок дії надзвичайних ситуацій;

1.5.5 будівництво одноквартирних (односімейних) житлових будинків на земельних ділянках, наданих громадянам для будівництва житлових будинків, у разі перебування сім’ї на квартирному обліку у м.Львові, що підтверджується департаментом житлового господарства та інфраструктури;

1.5.6 реконструкцію (прибудову, добудову, розширення) існуючих одноквартирних (односімейних) житлових будинків (квартир) у межах 50% від загальної площі;

1.5.7 будівництво об’єктів соціальної сфери (дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх та спортивних шкіл, об’єктів позашкільного виховання, охорони здоров’я та соціального забезпечення тощо) за умови передачі їх у власність територіальної громади м.Львова;

1.5.8 будівництво об’єктів, що здійснюється у порядку компенсації за ті, що підлягають знесенню, за умов передачі новозбудованих об’єктів у власність територіальної громади м.Львова; 1.5.9 добудову об’єктів незавершеного будівництва, що були придбані на конкурентних засадах (конкурсі, аукціоні), організатором яких виступала Львівська міська рада;

1.5.10 будівництво релігійно-культових об’єктів;

1.5.11 реставрацію (відтворення втрачених) об’єктів історико-архітектурної спадщини (без зміни техніко-економічних показників) для збереження історико-архітектурних пам’яток;

1.5.12 реконструкцію об’єктів, що є пам’ятками архітектури, історії та культури, якщо інвесторами (замовниками, забудовниками) було здійснено відселення мешканців за кошти інвесторів (замовників, забудовників) зі старих і непридатних для проживання житлових будинків або будівель (споруд), придбаних у процесі приватизації об’єктів (з подальшим відтворенням в існуючих межах та без внутрішнього перепланування);

1.5.13 будівництво об’єктів інженерного забезпечення, енергозбереження та енергопостачання: насосних станцій та теплових мереж, бойлерних, котелень, трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів, підстанцій, газових розподільчих пунктів, ліній електропередач за умови передачі їх у власність територіальної громади м.Львова;

1.5.14 будівництво нових об’єктів промислового виробництва або реконструкцію чи перепрофілювання в об’єкти промислового виробництва;

1.5.15 будівництво представництв іноземних держав відповідно до рішення Віденської конвенції від 24.04.1963 “Про консульські зносини“;

1.5.16 будівництво підземних паркінгів.»

Натяк на внесення таких «пожертв» у бюджет міста можна знайти і у законі. Так, згідно ч.5. ст.30 Закону:

 

«Якщо технічними   умовами   передбачається   необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об’єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури   населеного   пункту   зменшується   на   суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об’єкти передаються у комунальну власність.»

Але, завжди потрібно зважати на людський фактор. Бо, навіть якщо ви вирішите збудувати цікавих речей для міста на більшу суму, ніж би ви мали покласти у місцеву казну – влада може не піти вам на зустріч. Ось яскравий тому приклад – 18 грудня 2014 року депутати ЛМР не проголосували за ухвалу, згідно якої забудовник хотів інвестувати у будівництво міста 23 млн, замість необхідних 10.5..

Звичайно не обходиться і без колізій. У відповідності до ч.6 ст.40 Закону:

«Встановлений   органом   місцевого   самоврядування   для замовника   розмір   пайової   участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших   передбачених   законом відрахувань не може перевищувати:

     1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта – для нежитлових будівель та споруд;

     2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта – для житлових будинків.»

А, у Ухвалі ми вже бачимо наступне:

«2.2. Якщо інше не встановлено законодавством України, граничний розмір інвестиційного внеску з врахуванням вартості робіт, передбачених вихідними даними на проектування, відповідає:
2.2.1 20 відсоткам вартості будівництва інженерних споруд та нежитлових будинків (крім будівель закладів культури і закладів освітнього, медичного та оздоровчого призначення) ;
2.2.2 10 відсоткам вартості спорудження житлових будинків, будівель закладів культури і закладів освітнього, медичного та оздоровчого призначення»

Практика ж розрахуванян такої суми лежить в недрах ЛМР – адже реальна вартість будівнитцва рідко коли виринає на поверхню. Крім того, відмова (чи несплата) внеску на інфраструктуру несе за собою неможливість здачі будинку в експлуатацію.

Share
31

Схожі записи

20.12.2024

Як зареєструвати ФОП в Україні: покрокова інструкція


Читати далі
15.02.2017

Реєстрація фізичної особи – підприємця (ФОП)


Читати далі
15.02.2017

Виконавче провадження


Читати далі

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Діяльність компанії:

  • Про Нас
  • Бухгалтерське обслуговування
  • Аудиторська діяльність
  • Юридичні послуги
  • Консультації юриста
  • Менеджмент

Останні статті:

  • 0
    Як зареєструвати ФОП в Україні: покрокова інструкція
    20.12.2024
  • 0
    Договірна діяльність
    20.12.2024
  • 0
    Подання Таблиці даних платника ПДВ
    20.12.2024

Останні коментарі:

  • 02.06.2021

    Ліля commented on РІЧНИЙ ЗВІТ ЄСВ ЗА 2020 РІК (ДОДАТОК Д5) ДЛЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ – ПІДПРИЄМЦЯ. ЯК ПРАВИЛЬНО ЗАПОВНИТИ (Оновлено)

  • 01.06.2021

    Ліля commented on РІЧНИЙ ЗВІТ ЄСВ ЗА 2020 РІК (ДОДАТОК Д5) ДЛЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ – ПІДПРИЄМЦЯ. ЯК ПРАВИЛЬНО ЗАПОВНИТИ (Оновлено)

Ми запевняємо, що докладемо максимум зусиль для законного та ефективного вирішення поставлених Вами завдань.

З думкою про Вас:

Наша юридична компанія буде рада бачити Вас серед своїх клієнтів. Клієнти нашої компанії завжди можуть розраховувати на професійний підхід у вирішенні як первинних завдань, пов’язаних з організацією власної справи, так і вирішення інших питань, що стосуються юридичного супроводу бізнесу в подальшому.

Всі види послуг:

Будучи багатопрофільної юридичною компанією, яка пропонує комплексні рішення, ми все ж концентруємо свою увагу на податковому, корпоративному, господарському, цивільному та кримінальному праві, а також на веденні справ в судах за вказаними галузями права.

За що обирають Нас:

  • Якість.
  • Ефективність
  • Оперативність.
  • Професіоналізм.
  • Конфіденційність.
Copyright 2017 | All Rights Reserved | Створено: Визначення розміру сплати внеску на інфраструктуруArt WEB Studio Vizual для: Визначення розміру сплати внеску на інфраструктуру Zvit Info