Як захистити бренд від недобросовісних конкурентів

Недобросовісна реєстрація знаків для товарів та послуг, а також промислових зразків

Значною проблемою на сьогоднішній день є недобросовісна реєстрація знаків для товарів та послуг та промислових зразків. Необхідно сказати, що дана проблема є характерною лише для ринків країн СНД, а основними передумовами її існування є неврегульованість варіантів захисту від недобросовісних реєстрацій знаків для товарів та послуг і промислових зразків та ефективної системи відповідальності за подібні дії. Аналізуючи нормативну базу у сфері охорони та захисту прав інтелектуальної власності на товари та послуги можна прийти до висновку, що єдиною правовою можливістю захисту бренду є реєстрація його елементів як знаків для товарів та послуг, а також як промислових зраків. У зв’язку з цим значну роль відіграє професіоналізм патентних повіренних, які оформлюють заявки на реєстрацію об’єктів інтелектуальної власності, що входять до складу бренду.

Після подачі заявки, проведення експертизи та прийняття рішення про реєстрацію, Державний департамент інтелектуальної власності видає свідоцтво на знак для товарів та послуг та патент на промисловий зразок.

Лише наявність патенту на промисловий зразок та свідоцтва на знак надають їх власнику ефективні інструменти для боротьби з недобросовісними конкурентами, забезпечуючи добросовісному володільцю знаку для товарів та послуг та патенту на промисловий зразок виключні права на їх використання, а також право забороняти третім особам використовувати його на товарах та при наданні послуг, для яких його зареєстровано.

Як же визначити добросовісність реєстрації знаку для товарів та послуг та промислових зразків? Для цього звернемося до чинного законодавства України, що регламентує питання охорони знаків для товарів та послуг, прав на винаходи та корисні моделі, а також промислових зразків.

Правові підстави та порядок охорони торгових марок та промислових зразків визначаються Конституцією України, Цивільним кодексом України (ЦКУ), Господарським Кодексом України (ГКУ), ЗУ «Про власність», ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», ЗУ «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», ЗУ «Про охорону прав на промислові зразки», ЗУ «Про захист економічної конкуренції», ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції», підзаконними нормативно-правовими актами, а також міжнародним законодавством, ратифікованим Україною, зокрема, Паризькою конвенцією з охорони промислової власності.

Необхідно сказати, що чинне законодавство України не містить визначення недобросовісної реєстрації знаків для товарів та послуг або промислових зразків, але аналіз норм законів, спрямованих на охорону даних об’єктів інтелектуальної власності дозволяє сформулювати визначення добросовісної реєстрації знаків для товарів та послуг та промислових зразків.

Так, ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» повідомляє, що правова охорона надається знаку, що не протирічить публічному порядку, принципам гуманності та моралі та на який не розповсюджуються підстави для відмови у наданні правової охорони, що передбачені цим ЗУ. Об’єктом знаку може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, в тому числі власні назви, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та поєднання кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знаку та переліком товарів та послуг, що внесені в реєстр, та підтверджується свідоцтвом з наведеними в ньому копією внесенного в реєстр зображення знаку та переліку товарів та послуг. Право на отримання свідоцтва має заявник, заявка якого має більш ранню дату подачі або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або по ній не прийнято рішення про відмову в реєстрації знаку, можливості оскарження якого вичерпано.

Що стосується охорони прав на промислові зразки, то ЗУ «Про охорону прав на промислові зразки» пішов по тому ж принципу визначення підстав для надання правової охорони, що використовуються і для знаків для товарів та послуг, поклавши за основний критерій визначення можливості надання правової охорони промисловим зразкам їх патеноздатність. Об’єктом промислового зразка може бути форма, малюнок або розфарбування або їх поєднання, що визначає зовнішній вигляд промислового виробу та призначенні, для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Умовою патентоздатності промислового зразка є його новизна. Право власності на промисловий зразок підтверджується патентом, а обсяг правової охорони визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному в реєстр, та засвідчується патентом з вказанною в ньому копією внесеного в реєстр зображення виробу. При патентуванні промислового зразка діє право першого заявника.

Виходячи з вищевикладенних положень законодавства України у сфері охорони прав на знаки для товарів та послуг та промислових зразків можна визначити добросовісну реєстрацію як отримання відповідних охоронних документів (свідоцтв, патентів, деклараційних патентів) з метою отримання правової охорони, що розповсюджується чинним законодавством України на знаки для товарів та послуг і промислові зразки та не суперечить публічному порядку, а також здійснене на принципах гуманності та моралі, зокрема, не суперечить принципам чесності та порядності, а також не порушує прав та законних інтересів третіх осіб.

З метою визначення недобросовісної реєстрації торгових марок та промислових зразків вважаю за доцільне звернутися до законодавства України у сфері захисту економічної конкуренції. Зокрема, ЗУ «Про захист економічної конкуренції» визначає економічну конкуренцію як змагання між суб’єктами господарювання з метою отримання завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, у результаті чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість обирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. У свою чергу ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції» визначає недобросовісну конкуренцію як будь-які дії в конкуренції, що суперечать торговим та іншим звичаям в господарській діяльності зокрема, але, не обмежуючись, неправомірним використанням позначень, неправомірним використанням товару іншого виробника, копіюванням зовнішнього вигляду виробу, порівняльною рекламою, дискредитацією суб’єкта господарювання тощо.

Виходячи з наведеного вище переліку дій, що розглядаються законодавцем як недобросовісна конкуренція можна говорити про те, що недобросовісна реєстрація знаків для товарів та послуг та промислових зразків є окремим випадком недобросовісної конкуренції, а тому на подібні дії розповсюджується законодавство у сфері захисту від недобросовісної конкуренції.

Зокрема, ст. 4 ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції» вказує, що використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торгової марки (знака для товарів та послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів та періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб’єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення в господарській діяльності, що призвело або може призвести до змішування з діяльністю цього суб’єкта господарювання є неправомірним, а ст. 5 цього Закону повідомляє, що неправомірним використанням товару іншого виробника є введення в господарський обіг під своїм позначенням товару іншого виробника шляхом зміни або зняття позначень виробника без дозволу уповноваженої на це особи.

Таким чином, законодавець, окрім права першої реєстрації, вводить правило ринкового пріоритету, яке на практиці може створювати певні труднощі при захисті прав на торгові марки та промислові зразки.

Існує два основних шляхи захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності – адміністративний (АМКУ, правоохоронні органи) та судовий. Незважаючи на те, що адміністративний спосіб є більш оперативним, менш затратним та, часто, більш ефективним, ніж судовий, іноді уникнути судового розгляду просто неможливо.

Відповідно до п. 2 ст. 21 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» суди у відповідності до їх компетенції вирішують, зокрема, спори про встановлення власника свідоцтва, укладення та виконання ліцензійних договорів, порушення прав власника свідоцтва. Також на підставі ст. 27 ЗУ «Про охорону прав на промислові зразки» суди розглядають спори, пов’язані з порушенням майнових прав власника патенту, в тому числі прав на виключне право користування промисловим зразком. Усі дії та прийняті рішення по ділу Антимонопольним комітетом України, правоохоронними органами можуть бути оскаржені в судовому порядку. У судовому порядку, крім можливості припинити правопорушення, власники свідоцтв на товарні знаки та патентів на промислові зразки мають право вимагати відшкодування матеріальної та моральної шкоди, що нанесено незаконним використанням об’єктів інтелектуальної власності, а також діями, визнаними недобросовісною конкуренцією.

У кожній конкретній ситуації можуть використовуватися різноманітні варіанти захисту від недобросовісної реєстрації торгових марок та промислових зразків, в залежності від обставин справи.

Підсумовуючи вищевикладенне, необхідно сказати, що для ефективого захисту від недобросвістної реєстрації знаків для товарів та послуг та промислових зразків слід підходити до цього питання комплексно, з одночасним використанням як юридичних, так і маркетингових засобів, зокрема, PR-просування продукції, що використовує знаки та промислові зразки, постійно проводити моніторинг ринку, відслідковувати конкурентне середовище та своєчасно реагувати на факти недобросовісної конкуренції. Над створенням позитивного іміджу продукції потрібна узгоджена та ефективна робота юристів, патентних повірених та спеціалістів у галузі маркетингу та збуту даної продукції, як людей, що знають особливості того чи іншого ринку.