Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування згідно з законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску роботодавцями є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці».

Суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток у розмірах, передбачених законодавством, є базою для нарахування ЄВ. Статтею 116 Кодексу законів про працю України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Суми грошових компенсацій за невикористані щорічні (основну та додаткову) відпустки, нараховані роботодавцем працівнику у місяці звільнення, є базою нарахування єдиного внеску.

При цьому, у разі нарахування роботодавцем зазначених сум компенсацій працівнику після його звільнення єдиний внесок на такі суми не нараховується та, відповідно і не сплачується, оскільки, підприємство після звільнення працівника не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.

ГУ ДПС в Івано -Франківській області

https://if.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/487351.html