Про стягнення страхового відшкодування

ОСОБЛИВСТІ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ ПРО СТЯГНЕННЯ СТРАХОВОГО ВІДШКОДУВАННЯ.

Страхові компанії зазвичай виявляються незадоволені перспективою виплати страхового відшкодування за фактом настання страхового випадку. А отже, роблять все від них залежне для зведення до мінімуму випадків виплати страхового відшкодування. Окремі страховики використовують лише законні методи, інші не нехтують навіть незаконними методами.

Методи, які найчастіше використовуються страховими компаніями для уникнення виплати страхового відшкодування, а також методи, якими порушуються інші права страхувальника:

• формування договору страхування таким чином, щоб заплутати страхувальника;
• прописування у договорі страхування безліч прихованих потенційних причин для відмови у виплаті страхового відшкодування;
• встановлення правила про повідомлення страхувальником в телефонному режимі про настання страхового випадку за конкретним номером, який згадується лише в одному пункті договору, якого в свою чергу складно знайти в договорі, і людина в стресовому стані у багатьох випадках упускає даний момент, або помилково телефонує за іншим номером страхової компанії, який не зазначений в договорі;
• ставлення під сумнів правомочності водія, який керував т.з. на час настання ДТП;
• спекуляція сумою страхового відшкодування;
• ускладнення процедури виплати страхового відшкодування;
• затягування процедури прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

І так, після настання ДТП, страхувальник виконує всі вимоги, передбачені договором страхування. Після чого звертається із заявою на виплату страхового відшкодування. У переважній більшості випадків страхова компанія відхиляє подану заяву, видаючи страхувальникові офіційну відмову в задоволенні його вимог. Для цього страхова компанія знаходить безліч підстав, навіть при дотриманні страхувальником вимог договору страхування.

Після цього виникає необхідність проведення стягнення страхового відшкодування в судовому порядку.

На підставі відмови складається позов до суду. Саме з цієї миті фактично і починається стягнення страхового відшкодування.

Процедура ця юридично складна і вимагає особливо глибоких знань сучасного цивільного законодавства.

Аналізуючи судову практику у сфері страхових правовідносин, перш за все, слід зазначити про особливості застосування Закону України «Про захист прав споживачів». Так, досить тривалий час поширеним явищем було подання страхувальниками позовів до страхових компаній про стягнення страхового відшкодування, збитків, пені та моральної шкоди на підставі Закону України «Про захист прав споживачів». Дійсно, деякі суди задовольняли вказані позови, посилаючись на положення п. 2 Постанови Пленуму ВСУ від 12.04.1996 № 5 “Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів”, де зазначено, що оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, і ті, що виникають із договорів страхування.

На сьогоднішній день вже можна говорити про усталену практику Верховного Суду України в окресленій сфері, яка зводиться до того, що положення Закону України «Про захист прав споживачів» встановлюють загальні підстави відповідальності за порушення прав споживачів та застосовується у відносинах, що у ньому зазначені. Відносини, що виникають із виконання договору страхування, не регулюються цим Законом. Тому при вирішенні питання відповідальності за несвоєчасне виконання зобов’язань за договорами страхування слід застосовувати положення ЦК України, що стосуються страхування.

Щодо можливості відшкодування моральної шкоди за договорами страхування, позиція Верховного Суду України полягає у тому, що відшкодуванню підлягають тільки прямі збитки, до яких моральна шкода не відноситься, оскільки зазначене прямо передбачено в договорах страхування та правилах страхування переважної більшості страхових компаній.

Водночас, можливість відшкодування моральної шкоди передбачена у відносинах у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Так, у Законі України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 2005 року зазначено, Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами “г” і “ґ” пункту 41.1 та підпунктом “в” пункту 41.2 статті 41 Закону, – МТСБУ) відшкодовується потерпілому – фізичній особі, який зазнав ушкодження   здоров’я   під   час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю. Зокрема, це випадки відшкодування моральної шкоди, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.Ще є певні особливості, що стосуються відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у тому числі з урахуванням законодавства про страхування.

Також є багато інших нюансів у даній категорії справ.

Якщо у Вас виникла потреба захистити свої порушені права, і звернутися в суд і ви вирішили готувати позовні документи самостійно, ознайомтесь з практикою судових рішень стосовно стягнення страхових виплат, адже це допоможе уникнути багатьох перешкод на шляху захисту своїх прав.

Або ж, з метою економії власного часу та вдало захистити свої порушені права, можете звернутися до спеціалістів, якими буде якісно надано вам як юридичну консультацію, так і практичну допомогу у формі повного супроводу у справі про стягнення страхового відшкодування.